2-а царiв

Розділ 24

1 За його днів прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, а Єгояки́м був йому три роки невільником, та пото́му збунтувався на нього.

2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.

3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив,

4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити.

5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н.

7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві.

8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму.

9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько.

10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу.

11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його.

12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння.

13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.

14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю...

15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну.

16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.

17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю.

18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни.

19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.

Четвертая книга Царств

Глава 24

1 В царствование Иоакима на страну напал царь Вавилона Навуходоносор, и Иоаким стал подвластным ему на три года, но потом передумал и восстал против Навуходоносора.

2 Господь насылал на него разбойников из Халдеи, Арама, Моава и Аммона. Он посылал их губить Иудею, по слову Господа, сказанному Его слугами пророками.

3 Конечно, все это произошло с Иудеей по воле Господа, чтобы удалить их от Него из-за грехов Манассии и всего, что тот сделал,

4 в том числе и за невинную кровь. Ведь он наполнил Иерусалим невинной кровью, и Господь не желал прощать.

5 Прочие события правления Иоакима и всего, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?

6 Иоаким упокоился со своими предками. И царем вместо него стал его сын Иехония.

7 Царь Египта не выходил больше из своей страны, потому что царь Вавилона захватил все его земли от потока Египта до реки Евфрата.

8 Иехонии было восемнадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Нехушта, она была дочерью Элнафана, родом из Иерусалима.

9 Иехония делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь своему отцу.

10 В то время военачальники Навуходоносора, царя Вавилона, двинулись на Иерусалим и осадили город.

11 Сам Навуходоносор подошел к городу, когда его осаждали военачальники.

12 Иехония, царь Иудеи, вместе с матерью, приближенными, полководцами и придворными сдался ему. На восьмом году своего правления царь Вавилона взял Иехонию в плен.

13 Как и говорил Господь, Навуходоносор забрал все сокровища из дома Господа и из царского дворца и порубил на куски всю золотую утварь, которую сделал для дома Господа царь Израиля Соломон.

14 Он увел в плен весь Иерусалим: всех полководцев и воинов, всех ремесленников и кузнецов — десять тысяч человек общим счетом. Оставлен был лишь бедный люд страны.

15 Навуходоносор увел Иехонию пленным в Вавилон. Он увел из Иерусалима в Вавилон мать царя, его жен, его евнухов и знатных людей страны.

16 Еще царь Вавилона привел пленниками в Вавилон все войско из семи тысяч воинов, сильных и готовых к бою, и тысячи ремесленников и кузнецов.

17 Он сделал Маттанию, дядю Иехонии, царем вместо него и переменил его имя на Цедекию.

18 Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.

19 Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.

20 Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя. Цедекия восстал против царя Вавилона.

2-а царiв

Розділ 24

Четвертая книга Царств

Глава 24

1 За його днів прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, а Єгояки́м був йому три роки невільником, та пото́му збунтувався на нього.

1 В царствование Иоакима на страну напал царь Вавилона Навуходоносор, и Иоаким стал подвластным ему на три года, но потом передумал и восстал против Навуходоносора.

2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.

2 Господь насылал на него разбойников из Халдеи, Арама, Моава и Аммона. Он посылал их губить Иудею, по слову Господа, сказанному Его слугами пророками.

3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив,

3 Конечно, все это произошло с Иудеей по воле Господа, чтобы удалить их от Него из-за грехов Манассии и всего, что тот сделал,

4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити.

4 в том числе и за невинную кровь. Ведь он наполнил Иерусалим невинной кровью, и Господь не желал прощать.

5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

5 Прочие события правления Иоакима и всего, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?

6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н.

6 Иоаким упокоился со своими предками. И царем вместо него стал его сын Иехония.

7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві.

7 Царь Египта не выходил больше из своей страны, потому что царь Вавилона захватил все его земли от потока Египта до реки Евфрата.

8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму.

8 Иехонии было восемнадцать лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Нехушта, она была дочерью Элнафана, родом из Иерусалима.

9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько.

9 Иехония делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь своему отцу.

10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу.

10 В то время военачальники Навуходоносора, царя Вавилона, двинулись на Иерусалим и осадили город.

11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його.

11 Сам Навуходоносор подошел к городу, когда его осаждали военачальники.

12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння.

12 Иехония, царь Иудеи, вместе с матерью, приближенными, полководцами и придворными сдался ему. На восьмом году своего правления царь Вавилона взял Иехонию в плен.

13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.

13 Как и говорил Господь, Навуходоносор забрал все сокровища из дома Господа и из царского дворца и порубил на куски всю золотую утварь, которую сделал для дома Господа царь Израиля Соломон.

14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю...

14 Он увел в плен весь Иерусалим: всех полководцев и воинов, всех ремесленников и кузнецов — десять тысяч человек общим счетом. Оставлен был лишь бедный люд страны.

15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну.

15 Навуходоносор увел Иехонию пленным в Вавилон. Он увел из Иерусалима в Вавилон мать царя, его жен, его евнухов и знатных людей страны.

16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.

16 Еще царь Вавилона привел пленниками в Вавилон все войско из семи тысяч воинов, сильных и готовых к бою, и тысячи ремесленников и кузнецов.

17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю.

17 Он сделал Маттанию, дядю Иехонии, царем вместо него и переменил его имя на Цедекию.

18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни.

18 Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.

19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

19 Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.

20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.

20 Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя. Цедекия восстал против царя Вавилона.